Кому — в Лісабон, а кому — на розірваний газон
145 
Чимало футбольно занепокоєних співвітчизників щиро здивувалися, зіткнувшись із фактом, що вчорашній контрольний поєдинок України та Нігеру відбувся на стадіоні ім. Лобановського о 21.00. Дивність оцієї ситуації в тім, що за п’ять годин перед цим (того ж дня й на тій же арені) свій календарний матч розпочали колективи першої ліги «Динамо-2» та «Сталь» із Алчевська.
Ви звернули увагу, який вигляд мало поле, на котре вийшла головна команда держави?..
Із одного боку, наших можновладців можна зрозуміти: гра з африканцями стала реальністю буквально останньої миті, відтак і стадіон для події довелося шукати в авральному порядку. До того ж, непроста ситуація в країні не спонукає до розширення географії виступів «синьо-жовтих» — принаймні на схід. Утім, із іншого боку, маємо щонайменше дві столичні арени, готові до організації такої події: йдеться про НСК «Олімпійський» та «Оболонь-Арену». Окрім того, володіємо десятком таких же стадіонів у решті регіонів: нагадаю, до Сум із столиці не так уже й далеко.
Відтак «УФ», тримаючи багаж оцих відомостей, вирішив з’ясувати в керівництва національної Федерації, чому було ухвалено таке, м’яко кажучи, неоднозначне, рішення. Ми знали, що буде непросто. Здогадуватися, що «правди не знайдемо». Так і вийшло!
Отже. Спочатку ми спробували вийти на зв’язок із Миколою Чернишем — керівником служби Анатолія Конькова, однак його робочий телефон мовчав. Другим кроком стала спроба взяти коментар у начальника відділу планування та забезпечення заходів збірних команд Департаменту національних збірних команд (посаду цитую за офіційним телефонним довідником ПФЛ України 2013 року) Вадима Шевченка, котра увінчалася таким коментарем: «Я цим не займаюся, лише — організацією матчів». Опісля мав місце наш дзвінок до приймальні установи на Черепановій горі: там нас перенаправили до Максима Бондарєва — виконавчого директора Федерації. Останній, своєю чергою, відповів: «Позаяк віднедавна офіційну позицію ФФУ має право висловлювати тільки її президент і голова пресової служби, зверніться до них». Відтак, скріпивши серце (уважний читач здогадається, чому…), автор цих рядків зателефонував на робочий номер Павла Тернового — очільника прес-служби Будинку футболу: глухо.
Ну, а п. Конькову ми й не телефонували: за лаштунками ФФУ нам повідомили, що «Анатолій Дмитрович у від’їзді, за кордоном». Згідно з чутками, вчора глава Федерації полетів до Лісабона, на фінал Ліги чемпіонів, який пройде аж у суботу…
Погодьтеся, це вже стало поганою традицією. Причому найбільше вона допікає журналістам: неприємно якось усвідомлювати, що, надумавши дізнатись у працівників ФФУ інформацію, точно наразишся на примітивне відфутболювання, коли тебе постійно лише «перенаправляють». Прикро також усвідомлювати, що президент ФФУ проміняв матч збірної на інший. Комфортніший. Але ж національна команда — то чи не єдине досягнення Конькова на посаді очільника ФФУ…
… Замість постскриптуму: на момент здачі цього номера газети жоден наш ко-
респондент не планував провести вчо-
рашній вечір на матчі українців і нігерців. Чому? Про це дізнаєтеся в наступному випуску «УФ».
Володимир БАНЯС.